Сторінка практичного психолога

Лісовської Тетяни Адамівни

Вітаю !

Я , Лісовська Тетяна Адамівна, - практичний психолог КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Мішково-Погорілівської сільської ради.

Освіта

Закінчила у 2008 році Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського за спеціальністю "Дошкільне виховання" та здобула кваліфікацію викладача педагогіки та психології (дошкільної)
У 2011 р. в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського на підставі прилюдного захисту дисертації отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук із спеціальності "Дошкільна педагогіка"

Досягнення

Авторка понад 100 наукових публікацій; статті, опубліковані у наукометричних базах Scopus та Web of Science; навчально-методичні посібники (5); монографії (5); методичні рекомендації до практичних занять з освітніх компонентів (4); 6 авторських свідоцтв.

Мета:

Надати якісний та всебічний психологічний супровід дітям з особливими освітніми потребами.

Моя робота спрямована на:

Своєчасну психодіагностику та комплексна оцінка рівня розвитку дитини для точного визначення її потреб.

Формування сприятливого середовища для гармонійного розвитку, успішного навчання та ефективної соціальної інтеграції.

Надання професійної підтримки, консультацій та рекомендацій батькам та педагогам, які беруть участь у процесі інклюзивного навчання.

Ключові Напрямки Роботи:

Надання практичних рекомендацій педагогічному колективу та команді супроводу дитини.
Прорахунок інтелекту за методиками: CASD, Leiter-3, Conners-3, WISC-4, PEP-3

Розробка та супровід виконання індивідуальної програми розвитку (ІПР) у тісній співпраці з педагогами та асистентами вчителів/вихователів закладів освіти.
Індивідуальні та групові консультації для батьків з питань розвитку та виховання.
Проведення поглибленої психолого-педагогічної оцінки розвитку.

Методи та Форми Роботи:

Індивідуальні корекційно-розвиткові заняття та робота у малих групах.

Використання терапевтичних технік: казкотерапія, арт-техніки, емоційні та розвивальні ігри.
Цілеспрямована робота над розвитком когнітивних процесів (увага, пам'ять, мислення) та емоційної сфери (самооцінка, регуляція емоцій).

Партнерство з батьками педагогами, та асистентами вчителів/вихователів закладів освіти:

Організація та проведення навчальних заходів (тренінгів, семінарів, майстер-класів) для підвищення психологічної компетентності.
Індивідуальне консультування та психологічна просвіта.
Профілактика професійного та емоційного вигорання для батьків та педагогів.
Активна участь у роботі команди психолого-педагогічного супроводу.

Раннє втручання в роботі психолога ІРЦ

У ранньому віці поведінка дитини ще не є сталою. Вона швидко реагує на зміни в оточенні й підтримку дорослого. Саме тому раннє втручання часто сприймається як шанс «встигнути». Проте в професійній практиці психолога інклюзивно-ресурсного центру важливо не піддатися спокусі поспіху. Раннє втручання — це не швидка корекція і не набір тренувальних занять. Це робота з тим, як дитина входить у стосунок зі світом.

У віці від нуля до чотирьох років основою розвитку є не окремі навички, а здатність до регуляції, контакту й взаємодії з дорослим. Саме тут психолог ІРЦ має ключову роль — не як «коректор», а як фахівець, який допомагає вибудувати підтримувальне середовище навколо дитини.

У практиці раннього втручання важливо змістити фокус з дефіцитів на функціонування. Наприклад, дитина двох років не використовує мовлення і уникає контакту з дорослим. Формальний підхід фіксує «відсутність мовлення» та «порушення контакту». Функціональний підхід ставить інше питання: як дитина реагує на перевантаження, у який спосіб вона намагається захистити себе, що допомагає їй заспокоїтися. Саме ці спостереження стають основою подальшої роботи.

Окрему увагу в роботі психолога ІРЦ займає взаємодія з батьками. У ранньому віці саме дорослі є головним посередником між дитиною та світом. Ефективне втручання неможливе без підтримки сім'ї. Наприклад, у ситуації, коли батьки скаржаться на часті істерики дитини, психолог не обмежується рекомендаціями щодо «поведінки». Він разом із батьками аналізує, у які моменти виникає перевантаження, які сигнали передують зриву, як дорослі реагують на них. Часто вже зміна темпу взаємодії, зменшення кількості вимог і поява пауз значно знижують напруження в дитини.

Психологічні втручання в ранньому віці часто мають просту форму, але глибокий зміст. Це спільні ритмічні ігри, тілесна підтримка, повторювані дії, які створюють відчуття передбачуваності. Наприклад, замість спроб «залучити до заняття» дитину, котра швидко відвертається, психолог пропонує батькам короткі ігрові епізоди з чітким початком і завершенням: перекочування м'яча, ритмічне плескання, гойдання в однаковому темпі. Через такі взаємодії дитина поступово вчиться залишатися в контакті без перевантаження.

Важливою частиною раннього втручання є підтримка до вербальної комунікації. Наприклад, якщо дитина не говорить, але тягне дорослого за руку до бажаного предмета, психолог допомагає батькам помітити цю дію як форму комунікації. Дорослий вчиться зупинятися, вербалізувати намір дитини, чекати відповіді. Таким чином формується досвід: мій сигнал помітили, на нього відреагували. Це стає основою для подальшого розвитку мовлення.

У контексті інклюзивно-ресурсного центру раннє втручання також виконує профілактичну функцію. Багато поведінкових труднощів, з якими фахівці стикаються пізніше, мають коріння у хронічному перенавантаженні або нестачі підтримки в ранньому віці. Наприклад, агресивні реакції чи повна відмова від взаємодії нерідко є наслідком того, що дитину тривалий час намагалися «стимулювати», ігноруючи її регулятивні можливості. Раннє втручання дозволяє змінити цю траєкторію.

Таким чином, раннє втручання в роботі психолога ІРЦ не про швидкі результати й не про виправлення дитини. Це про уважність до процесу розвитку, про стосунок і про час, який ще можна використати не для тиску, а для підтримки.